Як Підвищити Продуктивність Культур?

Останні роки спостерігаємо весну, що значно відрізняється від кліматичної норми. Різкі зміни і коливання погодних умов завдають клопоту аграріям.

Початок весни 2021 року був досить мінливий. Сонячні дні, нехай і з холодним північним вітром, чергувалися з похмурими та навіть сніжними. Перші два тижні травня 2021 року були з мінливою погодою та значними коливаннями нічних і денних температур. Середня температура повітря на більшій частині території країни була на 0,5-6,0 ºС нижчою за норму та становила 6,5-15,0 ºС тепла. За даними науковців, такі нестабільні умови є проявом глобального потепління. Отже, прогнози на майбутні роки невтішні. Під час сезону вирощування сільськогосподарських культур можливі різного роду погодні зміни, що негативно впливають на ріст, розвиток рослини та в кінцевому підсумку на врожайність і прибутковість.

Шляхи зменшення впливу

Для того, щоб ефективно використати деякі сприятливі аспекти зміни клімату (наприклад, збільшення теплових ресурсів і можливість за рахунок цього вирощувати більший набір культур та їх сортів) необхідна адаптація до зміни клімату на всіх рівнях – від кожного фермерського господарства до країни в цілому.

Пріоритетним для багатьох господарств України має бути застосування новітніх систем обробітку ґрунту, вибір оптимального та якісного насіннєвого матеріалу, нові підходи до живлення рослин для того, щоб попри всі негаразди, зокрема і природні, отримувати достойні врожаї.


Ярі зернові

Вегетаційний період у ярих зернових культур коротший, ніж в озимих: у ячменю – 70-110 діб, вівса – 100-120, пшениці ярої – 80-115 діб, а кількість елементів живлення, що витрачається на формування врожаю, у них майже однакова. Коренева система ярих зернових культур розвинена слабше. Вони також гірше кущаться. Ці особливості потрібно враховувати, щоб забезпечити повноцінне живлення рослин упродовж вегетації.

Ярі зернові культури мають найбільшу потребу в азоті у фази від початку кущіння до виходу в трубку. За цей період вони поглинають до 40 % азоту загального виносу за вегетацію. В перші 10-30 діб після появи сходів азот сприяє накопиченню в рослинах вуглеводів. Тому його нестача в цей період призводить до порушення формування генеративних органів, а в кінцевому результаті – до зниження врожаю.

Фосфор у ярих зернових сприяє росту кореневої системи, формуванню крупного колоса, ранішньому достиганню врожаю. Початковий період росту є критичним у фосфорному живленні рослин. Тому внесення фосфорних добрив у рядки під час сівби в дозі 10-20 кг/га діючих речовин підвищує врожайність на 2-4 ц/га. Загалом фосфорні добрива дають менший, ніж азотні, приріст урожаю, але без них рослини гірше засвоюють азот і калій.

Калію ярі зернові культури також найбільше поглинають на початку свого росту. Найефективніші калійні добрива на піщаних і супіщаних ґрунтах із невисоким вмістом рухомих сполук калію.

До ґрунтово-кліматичних умов з ярих зернових культур найвибагливіші ячмінь і пшениця. Найліпше вони ростуть при застосуванні добрив на ґрунтах із близькою до нейтральної реакцією (pH 6,0-7,3), а на кислих ґрунтах найбільше знижується їх врожайність. Щоб цього уникнути, необхідно вносити гуміново-фульвові препарати для нейтралізації кислотності ґрунту.

Кукурудза

Кукурудза формує велику кількість біомаси, тому має підвищену потребу (порівняно з іншими зерновими культурами) в елементах живлення, особливо азоті. Внаслідок біологічних особливостей росту в кукурудзи специфічні вимоги до поживних речовин. Перші два місяці вона росте дуже повільно. У цей період слід підтримувати забезпечення поживними речовинами у верхніх шарах ґрунту, де розміщуються корені молодих рослин. Пізніше кукурудза може використовувати поживні речовини з глибших шарів ґрунту (1,2 -1,5 м). До фази 8 листків (ВВСН 18) кукурудза поглинає незначну частину потрібних елементів живлення: 2% азоту, 1% фосфору та 4% калію. Максимальна кількість поживних речовин буде засвоєна у період від викидання волоті (ВВСН 51) до трьох-чотирьох тижнів після цвітіння (ВВСН 70-71). У цей період поглинається 70-80% від загальної потреби.

Соя

Соя дуже вимоглива до мінерального живлення. Конкретний набір добрив дуже залежить від ґрунтово-кліматичних умов, але стандартний набір залишається класичним – азот, фосфор і калій. Азотом соя спроможна забезпечити себе значною мірою за рахунок азотфіксації (до 75%), фосфор і калій потрібно вносити. Крім того, у великих обсягах потрібні будуть кальцій і магній. Для засвоєння азоту і формування білків потрібна буде також сірка. Її теж необхідно не менше 10 кг на тонну готової продукції.

Соняшник

Особливість соняшнику в його розвиненій кореневій системі, яка може досягати в глибину до 140 см і завширшки – до 120 см. Завдяки такому кореню рослина здатна вбирати вологу і корисні елементи з глибоких шарів ґрунту.

Для формування 1 т насіння цієї культури необхідна велика кількість поживних речовин: 40-55 кг натрію, 15-25 кг фосфору, 100-125 кг калію. Також не слід забувати, що соняшник – класична борофільна культура і потребує достатнього забезпечення бором протягом усього вегетаційного періоду.


Як встигнути підживити?

Через пізню весну та сухе літо аграрії не встигають вносити необхідні елементи живлення в правильні фази. Також через недостатню кількість вологи та високі несприятливі температури рослина отримує велике стресове навантаження, що призупиняє її розвиток. Внаслідок чого аграрії недоотримують врожай. Тільки завдяки внесенню стимуляторів, антистресантів можна знизити вплив цих негативних факторів.

Для того, щоб рослина встигла укорінитися до початку настання надвисоких температур, які сильно пригнічують її розвиток, потрібно інтенсивне стимулювання розвитку рослин з появи 3-х листків такими елементами, як гумат калію, фульват калію, амінокислоти та карбонові кислоти.

Науковці наголошують на необхідності внесення фульвокислот та гумінових кислот через те, що ці маленькі молекули захоплюють мікроелементи і доставляють їх у клітину. Основним джерелом фульвокислот є гумінові препарати.

Важливо, щоб всі елементи препарату були в легкодоступній для рослини формі та переведені в лужний розчин, що пришвидшує проникність у рослину та їх засвоєння.
Крім того, обробка рослин препаратами, які містять ці речовини дуже важлива для підвищення стресостійкості рослин, зокрема до метеорологічних умов. Це дає змогу застосовувати добрива, що містять гумінові, фульвові, карбонові кислоти та амінокислоти перед ймовірними несприятливими погодними умовами, або відразу після закінчення стресового періоду, наприклад, після внесення контактних фунгіцидів з метою активації фізіологічних процесів і прискорення виходу рослин зі стресу, а також відновлення ростових процесів вегетативних та генеративних органів.

Ще треба зауважити, що при поєднанні гуміново-фульвових комплексів разом з мікро- та макроелементами підвищується коефіцієнт поглинання елементів живлення з ґрунту та внесених мінеральних добрив на 25-30% (а деяких елементів до 40%), що, відповідно, підвищує продуктивність культур.

Ефективні добрива – запорука продуктивності рослин
Для додаткових консультацій та замовлень звертайтесь за ▼телефонами▼

Ми завжди раді вам допомогти

*

Ми готові відповісти на будь-яке ваше запитання найбільш зручним для Вас чином

 

Зателефонуйте нам

Наша гаряча лінія доступна для вас
(050) 928 40 34, (067) 000 11 58
Понеділок-П'ятниця: з 08-00 до 21-00
Субота: з 08-00 до 20-00

 

Залиште повідомлення

Залиште ваше повідомплення в цій формі! Ми отримаємо його на e-mail та обов'язково надамо відповідь найближчим часом. Детальніше >>>

 

Консультація онлайн

Онлайн чат зі спеціалістом 24/7, адже ми не можемо залишити без уваги жодного клієнта. Завжди Вам раді!
Отримати консультацію онлайн >>>